Кожен із нас час від часу помиляється. За браком досвіду діти та підлітки
помиляються частіше й їм важче усвідомити та оцінити свої дії. При цьому
саме підлітки найбільш гостро реагують на будь-яку критику і зауваження.
Виникає питання: як зробити зауваження та провести виховну бесіду з учнем
так, щоб сказані слова не сприймалися як нотації та були дійсно почуті?
Згадайте себе, коли ви були дитиною. Пам’ятаєте себе шкільного віку, а
поряд батьки і вчителі та їхні фрази постійні «Так не можна…», «Цього не
роби…», «Слухай старших…» та багато іншого?
Це зараз, переоцінюючи їхні слова з часом і досвідом, ми усвідомлюємо, що
дорослі були праві, але пам’ятайте, що думали, відчували та робили тоді?
Зазвичай більшість з нас чекали, коли ж нарешті закінчаться ці моралі та
пропускали повз вуха сказане. А чим відрізняються сучасні підлітки? У
цьому – скоріше нічим. Що ж робити, щоб виховна бесіда мала
конструктивність, а не перетворилась у чергову нотацію?
Ставити запитання!
І робити це у максимально доброзичливій формі, не підвищуючи голос. Якщо
дитина відповідає на запитання, а не просто вас слухає, то ступінь її
включення в тему обговорення зростає в рази. Тому є шанс, що ваші слова не
лише будуть почуті, а й усвідомлені! Як це працює?
Цікаве спостереження, наш
мозок влаштований так, що забуває близько 90% з усієї почутої інформації та
водночас пам’ятає близько 90% з того, над чим безпосередньо замислювався
та аналізував. Отже поставлене запитання змушує мозок включитися і
почати працювати – не просто чути, а й переосмислювати почуту
інформацію! До того ж, саме завдяки тому, як сформульоване питання, ми
можемо керувати фокусом уваги слухача, звертаючи його увагу на певних
моментах на підсвідомості.
Порівняйте запитання:
Коли ти перестанеш запізнюватись?
Як ти вважаєш, наскільки ефективніше проходитиме для тебе урок, якщо
ти будеш приходити вчасно?
У першому випадку ми акцентуємо увагу на систематичних запізненнях. Це
сприймається як докір та негатив. Почувши таке запитання, учень
автоматично «закривається у мушлю» та перестає сприймати цю та всю
подальшу інформацію.
У другому випадку ми змушуємо замислитися на позитивних моментах
приходити на уроки вчасно. Отже учень підсвідомо включається в
конструктивний діалог. Акцентування на позитивних моментах дозволяє
керувати фокусом уваги та мислення співрозмовника.
Відповідаючи на конструктивно
сформульоване запитання, учень переосмислює інформацію, пропускає її
через себе та формує свою власну думку. У такий спосіб підштовхуєте
школяра замислитися і прийти до власних умовивідів, а не нав’язуєте свої.
Адже висновкам, до яких дійшов власним розумом, кожен схильний довіряти
більше, ніж словам інших. А підлітки тим паче!
Окреслювати межі
Саме від того, як поставлене запитання, ми формуємо ставлення
співрозмовника до теми обговорення у площині «добре/погано» чи
«важливо/неважливо» на підсвідомості.
Наприклад, запитанням «Як ти
вважаєш, чому важливо навчитися контролювати свої емоції?» ми вже маємо
на увазі, що ці вміння потрібні. Співрозмовнику залишається лише
визначитися для себе в якій мірі це важливо. Тобто таким формулюванням
ми одночасно залишаємо повну свободу для роздумів, але підсвідомо
наштовхуємо на висновки у певному напрямку.
Пам’ятайте про техніку «сендвіча»
Це прийом спілкування, під час якого приємна і неприємна інформація
шаруються у такий спосіб, щоб співрозмовник почув сенс неприємної
складової і водночас у нього залишилося в цілому приємне враження від
бесіди.
Проводиться за таким алгоритмом:
- Починайте розмову з позитиву (перш ніж посварити за щось учня,
пригадайте аналогічний випадок, де він вчинив добре). - Лаконічно та аргументовано висловіть свою думку щодо неприємної
ситуації, яка є темою бесіди. - Переконайтесь, що ви порозумілися зі співрозмовником (запитайте, у
чому погоджується з вами учень, у чому ні, намагайтесь вести діалог у
конструктивному руслі та разом шукати способи вирішення проблемної
ситуації). - Закінчіть діалог на позитивній ноті (висловіть свою вдячність учню, що з
ним можна вести діалог як з дорослою людиною та інше). Намагайтесь
дібрати такі аргументи, щоб позитивом у сумі як мінімум врівноважити
неприємну складов
